- позачерговий
- [по/зачеирго/вией]
м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
позачерговий — а, е. Який порушує чергу, послідовність; який відбувається, проводиться, робиться поза чергою, поза встановленим терміном … Український тлумачний словник
позачерговий — прикметник … Орфографічний словник української мови
надзвичайний — а, е. 1) Дуже сильний ступенем свого виявлення та не схожий на інші; винятковий. || Не такий, як звичайно, як завжди, чимось відмінний; особливий. •• Надзвича/йна ситуа/ція порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об єкті або… … Український тлумачний словник
наряд — I у, ч. 1) Те, у що наряджаються; одяг (перев. святковий, гарний). || перен. Зовнішнє покриття тварин, неживих предметів. 2) заст. Збруя. II у, ч. 1) Завдання, розпорядження про виконання якої небудь роботи. || Письмове розпорядження про… … Український тлумачний словник
позачерговість — вості, ж. Абстр. ім. до позачерговий … Український тлумачний словник
позачергово — Присл. до позачерговий … Український тлумачний словник